Опитування

Коли Україна вибереться з "ями"?/Когда Украина выберется из "ямы"?

скоро
не скоро
важко відповісти/трудно ответить
Загальна кількість голосів: 207

Офіційні відомства та представництва

Державна прикордонна служба України Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України

Новини

СКІЛЬКИ ЗАГИНУЛО ЖУРАЛІСТІВ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ НА ДОНБАСІ ?

02.03.2015 19:38

Скільки журналістів загинуло у зоні АТО після початку бойових дій так зразу й не порахувати. До цих пір ніхто не вів такої статистики, але ж ми знаємо, що чимало. Причому не тільки українських, а й російських. Деякі скажуть, що навіщо нам знати, скільки російських членів ЗМІ загинуло. Але ж якщо по-людські подивитися на цю ситуацію, то ніхто не повинен гинути за свою належність то тої чи іншої нації. Тим паче, що журналіст, як і лікар, не має «національності» і ніхто не має право перешкоджати його діям за європейською нормою. Також бойові дії на Донбасі відмітилися тим, що, починаючи з трагічних подій для Держави, представників різних ЗМІ загинуло більш, аніж у той самій Чечні, де війна тривала більше часу, чим поки що у нас, у Лівії та других гарячих точках миру. Що ж це за війна така?

28 лютого на Донбасі загинув фотограф газети «Сьогодні» Сергій Ніколаєв. Незважаючи на запевнення ЗМІ про те, що тут перемир'я, у селищі Піски, яке знаходиться поблизу Донецька, справжня війна. У цьому населеному пункті мінометні знаряди можуть падати з інтервалом в декілька секунд. Один з них і став причиною загибелі Ніколаєва, вибухнувши поруч з кореспондентами. Незважаючи на те, що швидка допомога приїхала практично одразу, Сергія вже не вдалося спасти.

Це велика втрата для рідних та близьких Ніколаєва, який приїхав на фронт у свою відпуску. З ним загинув також боєць "Правого сектору", в якого зосталося троє дітей та якому було 37 років.

«Вічна пам'ять та земля пухом», – кажуть ті, хто знав Сергія не тільки, як фотографа, звиклого віддавати себе праці, а як людину з «Великої Літери»! Друзі та знайомі не можуть прийти в себе після цієї жахливої звістки –всі, як один кажуть, що Сергій був людиною з Великим серцем. Ніхто не може про нього сказати поганого. Де тільки не встиг побувати Ніколаєв у ролі професійного фотографа і ось, який кінець. 

 

Варто визначити, що, це не перший випадок, коли представника ЗМІ настигає смерть у зоні АТО. У вересні 2014 року загинув відомий журналіст Олег Зодоянчук, який був головним редактором «Післямови», також редактором «Обличчя світу», саме перед смертю працював в «Укрінформі». Також його знали, як редактора новин Нового, ТСН, «Сіті» та 5-го каналів. Ще він працював в УНІАН. На той час йому було 43 роки.

Всього на четвертий день, знаходячись на фронті неоголошеною війни, Олег потрапив під ракетний обстріл. Мобілізували журналіста 31 серпня і він, маючи, не скористався можливостями, щоб не піти воювати.

Зі слів колег журналіста, він був послідовним, без натяку на пафос, не легковажним: ні ділами, ні вчинками. Слова у Олега ніколи не розходилися з ділом – він серйозно ставився, як до свого життя, так і до людей.

Вічна пам'ять!

29 червня загинув Анатолій Клян, який також побував перед цим у багатьох гарячих точках і був оператором «Першого каналу» російського телебачення. Він отримав поранення у живіт у Донецькій області під час обстрілу автобусу. Помер у лікарні. Його всі знали, як професійного оператора, який любив свою роботу, ладив з колегами та якого поважали навіть вороги. Коли його везли пораненим у найближчу лікарню, він і тоді не випускав камеру з рук.

17 червня 2014 загинув на Донбасі ще один журналіст, тепер вже російський. Це сталося під містом Луганськ, коли знімальна група ВГТРК вирішила відправитися в селище Металіст на зйомки, де спостерігалися бої при участі важкої артилерії. Знімальну групу супроводжував провідник. При черговому обстрілі снаряд потрапив неподалік від журналістів. Звукорежисер Антон Волошин загинув на місці, а журналіст Ігор Корнелюк після 35 хвилин, коли його важко пораненого доставили у медпукнт та прооперували.

Україна для цього журналіста, по словам родичів, була малою батьківщиною. Тому, коли почалася війна у Державі, де ще жили його мати, батько та брат, його не зупинило навіть те, що він був керівником ВГТРК і міг просто відправити в гарячу точку любого будь-якого зі своїх кореспондентів. Він не міг зостатися у стороні від горя людей тої Держави, де зростав.

24 травня 2014 — Andrea Rocchelli (Андреа Роккєлі) загинув при нез'ясованих обставинах. А це вже був ані український, ані російський журналіст, а італійський фотокореспондент, який освітлював блокаду у Слов’янську. Разом з ним загинув ще його перекладач Андрій Миронов. Обидва вони були вбиті під час мінометного обстрілу.

Але це тільки мала частина тих співробітників ЗМІ, хто загинув на Донбасі...

Шо ж це за війна така, що з 2014 року та до початку 2015-го загинуло журналістів не менш, аніж в Іраку, та інших гарячих точках планети. Скільки ще має полягти, поки ця страшне протистояння нарешті закінчаться?

 Денис Садоха

 

 

 

Повернутися