Опитування

Коли Україна вибереться з "ями"?/Когда Украина выберется из "ямы"?

скоро
не скоро
важко відповісти/трудно ответить
Загальна кількість голосів: 482

Офіційні відомства та представництва

Державна прикордонна служба України Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України

Новини

Микола Сидоренко: "Відтепер політв'язні мають рівні права наряду з іншими"

16.07.2019 10:36

Промінець надії для політв’язнів. 25 червня 2019 року після тривалого розгляду скарг політвязнів Ковтун М.А., Савченко Н.В., Костоглодова І.Д. та Чорнобука В.І., Конституційний Суд України нарешті більшістю голосів ухвалив справедливе рішення та визнав такою, що не відповідає Конституції України дію норми ч.5 ст.176 КПК України.

А це означає, що відтепер всі політв’язні, котрих роками утримують в Українських слідчих ізоляторах і які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–111, 258–2585, 260, 261 Кодексу, мають рівні можливості наряду з іншими в’язнями. І якщо раніше положення частини п’ятої статті 176 Кодексу допускало застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі суто формального судового рішення і стороні обвинувачення було достатньо лише висунути підозру особі за вищезгаданими статтями Кримінального Кодексу щоб суди мали змогу безпідставно, протягом всього часу розгляду справи тримати особу за гратами без взагалі будь-якого обґрунтування необхідності тримання під вартою. І лише одиницям із великої кількості політичних обвинувачених нашої держави вдавалося завдяки Європейської Конвенції та ЄСПЛ або «юридичних хитрощів» захисників змінити запобіжний захід, обґрунтовуючи підстави зміни тривалим триманням під вартою, необхідністю лікування, тощо. То відтепер дія частини 5 ст.176 Кодексу припинена. І нарешті прокуратура буде зобов’язана доводити, обґрунтовувати і надавати докази існування ризиків, у відповідності зі ст.177 КПК України. А обставини, передбачені статтею 178 Кодексу, які можуть впливати на запобіжний захід і бути на користь обвинуваченого чи підозрюваного мають обов’язково враховуватися національними судами України і розглядатися кожного засідання з розгляду запобіжного заходу.

На думку Конституційного Суду України положення частини п’ятої статті 176 Кодексу не відповідає частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29 Конституції України, оскільки порушує принцип верховенства права, та обмежує право особи на свободу та особисту недоторканність. А зважаючи на те, що рішення найвищої судової інстанції нашої держави є преюдиційним для усіх судів України, можна припустити, що коли особа або ії захисники на засіданні з розгляду запобіжного заходу заявлять обґрунтоване клопотання з посиланням на це рішення Конституційного Суду і доведуть відсутність існування ризиків то суд не матиме змоги лише формально продовжувати тримання під вартою і буде зобов’язаний виносити ухвалу із дотриманням норм статті 194 Кодексу, як це передбачено законодавством для інших ув’язнених. У зворотному випадку таке рішення буде суперечити не лише Європейській Конвенції з прав людини а й рішенню Конституційного суду і національним законам, що у свою чергу дасть змогу звертатися за компенсацією про відшкодування збитків завданих тривалим триманням під вартою не лише після остаточного ухвалення вироку до ЄСПЛ але й до національних судів на державному рівні.

Наші представники приймали участь у цій справі, допомагаючи одному із заявників готувати скаргу та відповідні документи до неї і наразі можемо цілковито впевнено стверджувати, що до зміни політичного керівництва країни розгляд скарг всіляко затягувався, відкладався а засідання відбувалися з великими перервами. І нарешті, після тривалого затягування Конституційний Суд ухвалив дійсно справедливе рішення, котре відповідає Європейським тенденціям нашої держави.

На останок необхідно зазначити, що особи, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–1141, 258–2585, 260, 261 Кодексу і наразі перебувають під вартою, а час з моменту застосування минулої ухвали із запобіжного заходу вже перевищив 30 днів мають право подати до суду, яким розглядається справа обґрунтоване клопотання у відповідності з нормою ст.201 КПК України про необхідність зміни запобіжного заходу, а суди будуть зобов’язані протягом трьох днів розглянути відповідне клопотання і ухвалити законне рішення.

Тож залишається лише побажати успіхів і якомога швидшого звільнення всім політв’язням нашої держави, а ми обов’язково будем моніторити всі рішення про застосування запобіжного заходу для політичних підозрюваних чи обвинувачених з урахуванням змін, внесених Конституційним Судом України, скасувавшим дію ч.5 ст.176 Кодексу.

Â
Повернутися